Щоденний простір стійкості

У прямому етері надаються практичні поради, аналізуються індивідуальні ситуації (кейси), надаються (в окремих зум-кімнатах) персональні консультації. 

Анонси зустрічей розміщено на сторінці ГО “ЕдКемп Україна” у фейсбуці.

В рамках реалізації програми проводиться цикл відкритих вебінарних зустрічей із фахівчинями і фахівцями з Інституту травми й Університету Еморі (США) та за участі українських психологів/-инь (англійською, з послідовним перекладом українською).

У прямому етері надаються практичні поради, аналізуються індивідуальні ситуації (кейси), надаються (в окремих зум-кімнатах) персональні консультації*

1. Модель стійкості спільноти: перший семінар триденного циклу. 

Розкрито мету вебінарних зустрічей  з Інститутом травми (США) щодо підтримки українціів/-ок в часи збройної агресії. Розглянуто сутність моделі стійкості спільнот через призму нейробіологічного підходу, окреслено базові навички для плекання благополуччя, стратегії «миттєвої допомоги» та інші практики стійкості. 

Поширені реакції на стрес і травму. Біологія нервової системи людини. Пауза стійкості: практика вдячності. Підхід моделі стійкості спільнот ґрунтується на стійкості і зосереджується на стійкості. Пам’ятаймо про спільність із людством. Зона стійкості – зона «все гаразд» vs висока і низька зони. Ознаки того, що діти перебувають у низькій або високій зоні. Застосунок iChill. Інші ресурси. Як говорити з малечею про війну?

2. Модель стійкості спільноти: другий семінар триденного циклу

Повторення ключових моментів моделі стійкості, її наукового підґрунтя, опори на нейробіологію, а також практик, які здатні повернути людину у зону стійкості.

Зони стійкості. Два запитання для повернення у зону «все гаразд». Ключові концепції Моделі стійкості спільноти, принципи. Наукові аспекти моделі стійкості. Навички, які допомагають стабілізувати нервову систему. Наукові дослідження мозку. Навичка №1: зчитування самовідчуття. Вправа на зчитування (стискання кулаків і розслаблення). Зчитування автономної нервової системи. Зчитування тіла допомагає нам розрізнити, прояснити свої емоції. Навичка №2: ресурсність

3. Модель стійкості спільноти: третій семінар триденного циклу

Знайомство з наступними навичками стійкості - заземлення, використання жестів, «змістити і зафіксувати». Основні завдання дорослих щодо допомоги дітям у кризові часи з урахуванням вікових особливостей дітей.

Навичка стійкості №3: заземлення. Вправа на заземлення. Навичка використання жестів і рухів тіла, які можуть допомогти повернутися до стану рівноваги. Навичка №4: «Змістити і зафіксувати». Говоримо з дітьми про війну і конфлікт: загальні засади. Три основні функції дорослих для допомоги дітям під час кризи: що ви можете зробити. Як діти різного віку усвідомлюють війну. Діти від народження до дитсадка. Діти від 3-х до 6-ти років. Діти від 6 до 10 років. Передпілітки й підлітки

4. Модель стійкості спільноти: додатковий (четвертий) семінар

Розкриваються особливості розмовної ресурсності у різних ситуаціях втрат (близькі, дитина). Можливий розвиток посттравматичного стресу і робота нервової системи людини у кризових ситуаціях. Особливості реакцій виживання.

Розмовна ресурсність. Чи говорити з людьми про їх втрату? Чи говорити з тими, хто втратили близьких людей? Безнадія і відчай під час переживання втрати близької людини. Найстрашніша втрата – втратити свою дитину. Як говорити про цю втрату? Запитання, які допомагають зрозуміти, що людина вижила, приводять до рівноваги, повертають у теперішній момент. Сльози – інструмент ресурсності. Як повернутися у зону стійкості, коли діляться травматичним досвідом. Токсичний шок. Як допомогти людям старшого покоління? Робота мозку під час стресу. Автоматичні реакції на стрес. Реакції виживання. Як допомогти людині, яка завмерла у ситуації стресу?

5. Самовідчуття вивільнення та спільне переживання травми

Описані самовідчуття вивільнення як реакцію “вивільнення” тіла від чогось. Також феномен спільного переживання травми тобто спільного проходження травматичних подій.

Самовідчуття вивільнення. Чому у ситуаціях небезпеки практики миттєвої допомоги ефективніші за практики медитування? Базові знання та навички моделі стійкості спільнот. Спільне переживання травми

6. Екологічне спілкування з родичами та підвищення стресостійкості

Подані телефони психологічної підтримки гарячої лінії “Стоп, паніка!” А також поради як екологічно спілкуватися з рідними, які знаходяться далеко і підтримати їх, стати стеросостійкими і швидко відновитися.

Як спілкуватися з родичами, яким погано і які далеко, щоб це було екологічно? Як бути стресостійким завжди, як швидко відновлюватися? Як говорити з родичами так, щоб їм стало краще?

7. Тілесні практики та сигнали загрози

Описані тілесні практики, які варто застосовувати під час різних небезпечних ситуацій (звуки стрільби), подано опис відчуттів у тілі і тлумачення тілесних відчуттів у небезпечних ситуаціях. Також надано пояснення такої реакції на кризові події як плач і різні жести.

Як утримувати себе в процесі медитації під час небезпечних ситуацій? Для чого під час тілесних практик визначати тілесні відчуття як приємні, неприємні або нейтральні? Що робити зі звуками, які викликають тривожність (кейс)? Чи варто собі дозволяти поплакати у ці часи? Як реагувати на власні несподівані неприйнятні реакції у ситуаціях небезпеки та відчуття сорому щодо цього? 

8. Практики стійкості в умовах сенсорних перевантажень

Опис практики “долонями до стіни”. Також даються рекомендації щодо виникнення сенсорних перевантажень, які можуть виникати (надмірні навантаження на слух, нюх). Розтлумачено, як “дизайн” тіла впливає на думки і коли варто починати вчити дитину управляти самопочуттями через органи чуття (нюх).

Яким чином практика «долонями до стіни» допомагає повернутися у зону стійкості? Чи потрібно плакати і як потрібно плакати? Чому потрібно і важливо не лише самим навчатися тілесним навичкам, а навчати їм інших? Як абстрагуватися у разі надмірних сенсорних перевантажень на органи слуху (кейс). Як відволіктися від надмірних навантаженнях на орган нюху (кейс)? Як тілесні відчуття впливають на наші думки? Коли розпочинати формування в дитини навичок управління самопочуттям через органи чуття (нюху)? Про несподівані для людини реакції виживання та відчуття сорому за них. Як поводитися, коли виявляється реакція «бити!».

9. Як позбавитися паніки та впоратися зі страхом

Зазначено, як можна впоратися із власним відчуттям паніки, говорити з людиною, яка пережила важкий стрес і чи варто пропонувати їй різні ліки.

Що можна зробити для себе відразу ж після стресової ситуації, щоб позбавитись паніки та впоратися зі страхом? Як говорити з людиною про те, що відбулося з нею? Чи варто фіксувати увагу на тому, що хоча людина багато втратила, але вона вижила, що вона не лише постраждала, а й має перспективи? Чи варто пропонувати людині, з якою щойно відбулося щось дуже важке лікарські засоби – заспокійливі, снодійні, щоб заспокоїти її на хімічному рівні (кейс)?

10. Як впоратися зі страхами та спогадами про травматичні події

Подані рекомендації як можна впоратися із різними страхами бути підданими ймовірним тортурам та уявленнями про те, як це може статися і тілесною реакцією на такі думки.

Як впоратися з почуттям страху ймовірності тортур та зґвалтування? Як можна протистояти чи убезпечити себе, якщо те, чого боїшся, раптом відбудеться (кейс)? Як пережити спогади про травматичні події?

11. Практики СЕЕН на допомогу літнім людям, які перебувають в стані стресу.

Подані рекомендації як можна допомогти літнім людям у стані постійного стресу, зберегти когнітивну функцію. Як допомогти людині, яка «зламалася» і перестає плакати після стресу.

Як поводитися в постійному стресі, щоб зберегти когнітивну функцію? Як допомогти людям, які пережили Другу світову війну і зараз постійно слухають новини (кейс)? Як можна знати, що це все норма – забудькуватість, зацикленість на новинах тощо (кейс)? Чи завжди допомагають практики майндфулнес?

12. Тілесні практики для допомоги при фізичних болях, які викликані стресом

Дані рекомендації як поводити себе аби стішити фізичний біль, який може виникнути у стресовій ситуації, а також як використовувати технології арт-терапії у такій ситуації. 

Що зробити аби заспокоїти біль у тілі і можна було далі працювати (кейс)? Чи можна звернутися до певної частини мозку і подякувати за спасіння, заспокоїтись і щось робити? Як людина може ефективно провести подібну вправу? Чи можуть допомагати методи арт-терапії (кейс)?

13. Практики стійкості у допомозі людям, які сповідують релігію

Визначні певні дискусійні питання між уявленнями віруючих людей про певні людські провини і покарання за це та поглядами терапевтів/-ок інституту травми на ці питання.

Чи варто звертатися до Бога (кейс)? Можливо ми зробили щось погане і таким чином Бог посилає нам випробування (кейс)? Чи врятують нашу країну наші молитви та добрі вчинки? Як впоратися із почуттям безпорадності в умовах невизначеності, коли важко планувати щось, більш ніж на день (кейс)? Чи може бути ресурсом подяка людині, яка вчинила нас щось погане (кейс)? 

14. Практики стійкості для різних травматичних ситуацій під час війни

Подані практики стійкості, які радять використовувати у різних кризових ситуаціях, а також для допомоги дітям. Окремо розглянуто питання допомоги людям, схильним до суїциду.

Як позбавитися травматичних спогадів (кейс)? Як правильно розповісти про важку ситуацію рідним, коли це буде правильно зробити, щоб це було не травматично (кейс)? Як допомогти людині, яка почала думати про самогубство (кейс)? 

15. Робота з дітьми молодшого шкільного віку

Основний зміст присвячено практикам стійкості, спрямованим на допомогу дітям молодшого шкільного віку. Розтлумачено, які вправи у яких випадках краще використовувати і як саме мають поводити себе дорослі у таких випадках.

Як впоратися із знервованістю дітей молодшого шкільного віку (кейс)? Вправи для дітей. Робота з дитячою уявою. Неузгодженість реакцій на стрес у дитини і дорослого. З чого почати повернення дитини у зону стійкості? Чи можна сказати дитині, що мені як мамі теж дуже страшно і я не завжди знаю, що робити і що буде далі (кейс)? Як краще розпочати роботу з дітьми із сімей внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у приміщеннях шкіл нашого міста (кейс)? «Торбинка ресурсів» для дитини. Чи є якісь вправи, які можна застосовувати з дітьми для повернення у зону стійкості? Вправа «Улюблене фото»

16. Онлайн-практики стійкості для підлітків

Подані рекомендації як за допомогою практик стійкості подолати відчуття втоми під час стресової ситуації. Наведені ефективні вправи, які можуть допомогти підліткам, налаштувати їх на освітній процес, а також роз’яснено як ідентифікувати нейтральні відчуття у тілі.

Чи нормально відчувати втому? Онлайн-практики для підлітків, щоб налаштувати їх на процес. Що таке нейтральні самовідчуття?

17. Практики вдячності і як вони допомагають повернутися у зону стійкості

Визначено, що практики вдячності і щедрості позитивно впливають на стан організму. Про важливість розуміння, як можна пристосуватися до нових умов життя і роботи за кордоном і зробити ретроспективу власних досягнень.

Як допомагає вдячність? Практики вдячності. Як знайти сили і подолати невпевненість в собі (кейс)? Жести впевненості.

18. Різні травматичні ситуації під час війни і допомога практиками стійкості

Надані рекомендації, як відновити власні ресурси і допомогти це зробити учнівству за допомогою практик стійкості. Також було подано пораду щодо співпереживання собі у спілкуванні з родичами з росії.

Як вчительству вийти з кризового стану (кейс)? Як допомогти людині, яка перебуває у стані панічної атаки (кейс)? Як знайти порозуміння в близьких людей, які мешкають у РФ (кейс)?

19. Використання практик стійкості задля психологічної допомоги постраждалим від воєнних дій 

Опис різних наслідків травматичних ситуацій і поради, як за допомогою практик стійкості можна їх подолати. Зокрема, фізіологічних наслідків (неможливість нормального сечовипускання) і можливість застосування музичної терапії.

Як реагувати на вимкнену камеру під час консультації у психолога (кейс)? Як допомогти дитині, у якої після тривалого перебування у бомбосховищі виникли проблеми з сечовипусканням (кейс)? Практики на розслаблення, зняття напруги.

20. Як допомогти підліткам під час військового конфлікту?

Дані рекомендації щодо використання практик стійкості для дітей підліткового віку у різних травматичних ситуаціях. Окремо відзначено про можливу наявність небажання підлітків обійматися, що може бути пов’язано з бажанням зберегти власний простір.

Як допомогти дитині, яка замкнулася у собі, поводиться агресивно (кейс). Як поводитися, якщо дитина не випускає з рук телефон (кейс)? Чому деяким дітям не подобаються обійми?

21. Практики стійкості для підлітків під час війни

Основна увага приділена використанню практик стійкості для вирішення проблем, які виникають у дітей різного підліткового віку внаслідок травматичних ситуацій, що спричинені військовими діями в Україні.

Руханка «Йога в кріслі». Як переконати дитину, яка зазнала травматичних подій, на переїзд у безпечніше місце (кейс)? Практики ресурсності та заземлення для молодшого підліткового віку. Якоріння. Яким чином працювати з дітьми, що переживають нетипову для них реакцію гніву, агресію? Чим допомогти дитині, яка через травматичні події боїться гучних звуків (кейс)?

22. Допомога практиками стійкості у різних травматичних ситуаціях 

Розглянуті травматичні ситуації, які виникли під час військових дій і подані розгорнуті поради як можна використовувати практики стійкості у конкретних випадках.

Дитина лякається гучних звуків, відмовляється сідати в машину (кейс). Як повернутися в зону стійкості тому, чиї близькі беруть участь у військових діях (кейс)? 

23. Як допомогти нашим захисникам і захисницям? (вебінар 1)

Практики стійкості та їх використання у ситуації «війна всередині мене», а також допомога практиками стійкості захисникам/-цям на передовій. 

Як позбутися відчуття “війна всередині мене” людині, яка від неї втекла (кейс)? Практики миттєвої допомоги для захисників/-ць на передовій.

24. Як допомогти нашим захисникам і захисницям? (вебінар 2)

Про важливість ресурсних практик стійкості під час війни для всіх. А також як краще рідним говорити із захисниками/-цями аби вони відчували спокій і впевненість у тому, що з рідними все гаразд.

Що може бути ресурсом і як його використати в практиках стійкості? Як розмовляти з близькими на передовій, щоб не заряджати їх власними турботами, а підтримати передати свою любов до них? Як розмовляти з дітьми про важкі події та втрати?

 

 

За результатами підвищення кваліфікації учасники і учасниці навчання, які претендують на отримання сертифікату,заповнюють підсумкову форму: Перейти за покликанням  

 

• Зміст програми гнучкий та щотиждня поповнюється відповідно до запитів авдиторії

В ході оволодіння програмою підвищення кваліфікації учасники й учасниці:

• познайомляться з основами нейрофізіологічного підходу щодо долання стресу;
• підвищать психологічну культуру та сформують навички емоційної гігієни;
• засвоять та практично опрацюють техніки самопідтримки, “миттєвої допомоги”, стишення та інші.

 

У центрі проєкту цикл відкритих вебінарних зустрічей із фахівчинями і фахівцями з Інституту травми й Університету Еморі (США) та за участі українських психологів/-инь (англійською, з послідовним перекладом українською). Вебінарні зустрічі відбуваються щоденно з 25.02.2022. 

 

 

Відеозаписи доступні у відкритому доступі на Ютуб-каналі ГО “ЕдКемп Україна” Перейти за покликанням (плей-лист «Щоденний простір стійкості»).

Подальші зустрічі відбуватимуться щопонеділка, щосереди й щоп’ятниці о 17:30 за постійним покликанням Перейти за покликанням

Графік реалізації програми. Зміст програми доповнюється за запитами слухічів та слухачок. 

25.02.2022	Модель стійкості спільноти: перший семінар триденного циклу
26.02.2022	Модель стійкості спільноти: другий семінар триденного циклу
27.02.2022	Модель стійкості спільноти: третій семінар триденного циклу
28.02.2022	Модель стійкості спільноти: додатковий (четвертий) семінар
01.03.2022	Самовідчуття вивільнення та спільне переживання травми
02.03.2022	Як екологічне спілкування з родичами та підвищення стресостійкості
03.03.2022	Тілесні практики та сигнали загрози
04.03.2022	Практики СЕЕН в умовах сенсорних перевантажень
06.03.2022	Як позбавитися паніки та впоратися зі страхом
07.03.2022	Як впоратися зі страхами та спогадами про травматичні події
08.03.2022	Практики СЕЕН на допомогу літнім людям, які перебувають в стані стресу.
09.03.2022	Практики СЕЕН для допомоги при фізичних болях, які викликані стресом
10.03.2022	Практики СЕЕН і у допомозі віруючим людям.
11.03.2022	Практики СЕЕН для різних травматичних ситуацій під час війни.
12.03.2022	Робота з дітьми молодшого шкільного віку
13.03.2022	Онлайн-практики стійкості для підлітків
14.03.2022	Практики вдячності і як вони допомагають повернутися у зону стійкості
15.03.2022	Різні травматичні ситуації під час війни і допомога практиками СЕЕН
16.03.2022	Про особливості психологічної допомоги постраждалим від воєнних дій шляхом практик СЕЕН
17.03.2022	Як допомогти підліткам під час військового конфлікту?
18.03.2022	СЕЕН-практики для підлітків під час війни???
19.03.2022	Допомога практиками СЕЕН у різних травматичних ситуаціях
20.03.2022	Як допомогти нашим захисникам і захисницям?
21.03.2022	Як допомогти нашим захисникам і захисницям?
22.03.2022	Поведінка під час стресових ситуацій і вплив родових історій на поведінку людей
23.03.2022	Пошук сенсу життя у стресових ситуаціях
24.03.2022	Травма вцілілого
25.03.2022	Значення травматичного досвіду попередніх поколінь
28.03.2022	Відчуття тих, хто виїхали за кордон
29.03.2022	Стрес і нічні жахи
30.03.2022	Як підтримати дітей
31.03.2022	Практики, які допоможуть у роботі з дітьми.
01.04.2022	Травмоорієнтовані практики для студенства
02.04.2022	Про допомогу захисникам/захисницям
04.04.2022	Після подій у Бучі
05.04.2022	Підтримка дітей
06.04.2022	Як боротися з інформаційними атаками
07.04.2022	Проблеми людей, які переїхали.
08.04.2022	Як розвивати стійкість вагітним і мамам з немовлятами у важкі часи.
09.04.2022	Зберігання стійкості під час інформаційної війни