Підвищення рівня стресостійкості учнівства у воєнний та післявоєнний час

За запитом можливе отримання індивідуальних консультацій від фахівчинь за темами зустрічей.

Тема 1.  Поняття про «стрес»: види, ознаки, реакції.  

1.1. Визначення поняття «стрес».  

1.2. Класифікація стресу.

1.3 Травматичний стрес: симптоми, особливості поведінки.  

1.4. Експрес-діагностика «Самооцінка стійкості до стресу».

Тема 2. Реакції на стрес у дітей та дорослих.

2.1. Типи і види реакцій на стрес.

2.2. Ознаки травматичного стресу у дітей різних вікових категорій.

2.4. Вправи для зниження напруги в стресовій ситуації.

Тема 3. Методи саморегуляції в стресовій ситуації.

3.1. Визначення поняття «саморегуляція».

3.2. Ефекти саморегуляції. 

3.3. Розвиток навичок застосування методів і способів саморегуляції.

3.4. Стратегії миттєвої самодопомоги. 

Тема 4. Конфлікт та стрес: ресурс чи руйнування?

4.1. Взаємозв’язок між конфліктом і стресом.

4.2. Руйнація при стресі та  конфлікті.

4.3. Ресурсність конфлікту і стресу.

4.4. Техніка «Бажані умови».

Тема 5. Базові ресурси особистості. Пошук ресурсів під час війни.  

5.1. Визначення поняття «ресурси».

5.2. Модель «BASIC Ph» - багатовимірна модель подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності.

5.3. Пошук власних ресурсів. 

Тема 6. Психологічні особливості стресостійкості.

6.1. Визначення поняття «стресостійкість». 

6.2. Фактори індивідуальної стресостійкості.

6.3.Чинники негативного впливу на стресостійкість.

Тема 7. Методи формування стресостійкості особистості.

7.1. Способи підвищення стресостійкості.

7.2. Методи регуляції власного емоційного стану в процесі формування стресостійкості.

7.3. Техніка «Чотири стихії».

Тема 8. Організаційна психологія  як  один  із чинників  забезпечення  стресостійкості.

8.1. Основні критерії постановки мети.

8.2. Модель SMART як техніка ефективної постановки цілей.

8.3. Вправа «Мій планер». Техніка «Аркуш мети».

Тема 9. Емоційне напруження педагогів.

9.1. Поняття про синдром емоційного вигорання.

9.2. Стадії синдрому. 

9.3. Ознаки емоційного напруження.

9.4. Способи подолання синдрому емоційного напруження. 

Тема 10. Кризова самодопомога та допомога іншим.

10.1. Протокол допомоги дітям під час стресової ситуації.

10.2. Практичні навички подолання психоемоційного напруження.

10.3. Вправи на усвідомлення власного тіла. «Майндфулнес».

Тема 11. Створення безпечного освітнього середовища як умова профілактики стресового стану.

11.1 Поняття «безпечне освітнє середовище».

11.2. Фактори ризику для формування безпечного освітнього середовища.

11.3. Шляхи подолання факторів ризику на основі педагогіки партнерства.

11.4. Перегляд та обговорення авторського відеоролику «НЕбезпечне та безпечне освітнє середовище. Що це для дитини?».

Тема 12. Внутрішній баланс як маркер якості життя та здоров’я. 

12.1. Показники психічного здоров’я. 

12.2. Колесо балансу.

12.3. Вправа «Потяг життя».

У результаті проходження програми учасниці та учасники будуть знати основні поняття теми («стрес», «стресостійкість», «ресурси особистості», «саморегуляція»); теорії стресу, види реакцій на стресову ситуацію, особливості копінг-стратегій у подоланні стресу. 

Будуть уміти орієнтуватися у проявах поведінки людей, що пережили травматичні події; використовувати певні методи та прийоми з метою покращення власного психоемоційного стану та психоемоційного стану учнівства; застосовувати методи розвитку стресостійкості, як важливої умови збереження здоров’я, що відповідає ключовим компетентностям НУШ.

Розвинуть здібність створювати безпечний простір в умовах освітнього закладу; навички надання самодопомоги та допомоги учнівству в стресовій ситуації в умовах освітнього процесу.

Сертифікація: 

– основна умова сертифікації – присутність онлайн на 75% занять;

– успішне складання підсумкового тесту – понад 75% правильних відповідей.