Eng

Гендерний аналіз: теорія і практика

Сформувати навички гендерного аналізу в таких проєкціях: міжособистісна взаємодія, міжкультурна комунікація, гендерні аспекти освіти й виховання, гендерні аспекти поетики літературного твору.

Подати заявку
Суб’єкт підвищення кваліфікації: Курилова Юлія Романівна
Розробники / розробниці програми: Кандидатка філологічних наук, доцентка Курилова Юлія Романівна
Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
  • емоційно-етична компетентність
  • інклюзивна компетентність, створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами
  • мовленнєва, комунікаційна компетентність
  • психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки
  • розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
  • розвиток управлінської компетентності (для керівників закладів освіти, науково-методичних установ та їхніх заступників)
  • формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей умінь, визначених частиною першою статті 12 Закону України «Про освіту»
  • цифрова компетентність
Форма підвищення кваліфікації:
  • онлайн-навчання
Види підвищення кваліфікації:
  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільові авдиторії:
  • Асистент вихователя
  • Асистент вчителя
  • Асистент вчителя-реабілітолога
  • Викладач
  • Вихователь
  • Вихователь-методист
  • Вожатий
  • Вчитель
  • Вчитель-реабілітолог
  • Директор
  • Завідувач
  • Заступник директора
  • Заступник завідувача
  • Заступник керівника
  • Інструктор з праці
  • Керівник виробничої (навчальної) практики
  • Керівник фізичного виховання
  • Культорганізатор
  • Педагог-організатор
  • Соціальний педагог
  • Усі
Перелік загальних компетентностей:
  • Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівних прав і можливостей
  • Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями прав людини
  • Емоційно-етична компетентність
  • Забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами
  • Інноваційна компетентність
  • Критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність
  • Культурна компетентність
  • Мовленнєва та комунікаційна компетентність
  • Навчання впродовж життя
  • Оцінювально-аналітична компетентність
  • Педагогічне партнерство, здатність співпрацювати з іншими людьми
  • Прогностична компетентність
  • Психологічна компетентність, психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку
  • Рефлексивна компетентність
  • Соціально-емоційна компетентність
  • Уміння конструктивно управляти емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми
Загальні компетентності вчительства за професійним стандартом:
  • ЗК.01. Здатність діяти відповідально і свідомо на засадах поваги до прав і свобод людини та громадянина; реалізувати свої права і обов’язки; усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку (громадянська компетентність)
  • ЗК.02. Здатність до міжособистісної взаємодії, роботи в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня (соціальна компетентність)
  • ЗК.03. Здатність виявляти повагу та цінувати українську національну культуру, багатоманітність і мультикультурність у суспільстві; здатність до вираження національної культурної ідентичності, творчого самовираження (культурна компетентність)
  • ЗК.04. Здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідального ставлення до обов’язків, мотивування людей до досягнення спільної мети (лідерська компетентність)
  • ЗК.05. Здатність до генерування нових ідей, виявлення та розв’язання проблем, ініціативності та підприємливості (підприємницька компетентність)
Перелік професійних компетентностей:
  • Громадянська освіта
  • Дошкільна освіта
  • Зарубіжна література
  • Українська література
Професійні компетентності вчительства за професійним стандартом:
  • А1.4. Здатність формувати і розвивати мовно- комунікативні уміння та навички учнів
  • А2.2. Здатність формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей
  • А2.3. Здатність здійснювати інтегроване навчання учнів
  • А2.5. Здатність розвивати в учнів критичне мислення
  • А2.7. Здатність формувати ціннісні ставлення в учнів
  • АЗ.1. Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності
  • Б1. Психологічна компетентність
  • Б1.1. Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові та інші індивідуальні особливості учнів
  • Індивідуальні консультації (на запит).
  • Група курсу в Telegram.
  • Інформація про додаткові програми розвитку.
  • Колаборація у проєктній діяльності.
Перейти за покликанням ">

 

Блок 1. Основи ґендерної теорії. 

  • Передумови виникнення та інституціоналізація гендерних студій.
  • Специфіка ґендерних досліджень. 
  • Теорії ґендеру.
  •  Маскулінність і фемінність як ґендерні конструкти. Квір. 
  • Інтердисциплінарність ґендерних досліджень. 
  • Стать в філософській традиції. Еволюція ґендерної свідомості. 
  • Теорія фемінізму. Постфемінізм. Сучасний жіночий рух в Україні. Труднощі, перспективи жіночих об’єднань.

Блок 2. Гендерні аспекти міжособистісної взаємодії й міжкультурної комунікації.

  • Соціокультурні та психосоціальні аспекти гендерної взаємодії. 
  • Гендерні аспекти організації освітнього середовища. 
  • Стереотипізація та дискримінація: параметри, рівні, тенденції. 
  • Методологія оптимізації індивідуального гендерного дисплею.

Блок 3. Гендерні студії в літературознавстві й лінгвістиці.

  • Вплив ґендерних факторів на літературний дискурс. 
  • Культурні конструкції моделей гендерної ідентичності в міфах, легендах, казках народів світу. 
  • Ґендерні аспекти тексту.
  • Проблема нейтральної мови. 
  • Феміністична літературна критика. Фемінізм в українській академічній літературознавчій науці. Фемінізм і націоналізм: літературні версії. 
  • Жіночий "визвольний" наратив: феміноцентричні версії 90-х рр. ХХ ст. – перші десятиліття ХХІ ст. 
  • Фемінні й маскулінні репрезентації: кроскультурні та діахронічні аспекти. 
  • Квір-студії в сучасній гуманітаристиці.  
  • Ґендер, ерос, порнографія: критерії ідентифікації та диференціації.
Перейти за покликанням ">

 

За результатами навчання слухачі курсу повинні знати:

  • сучасні тенденції розвитку гендерної теорії;
  • принципи й методологію гендерного аналізу;
  • термінологію гендерних студій;
  • аспекти застосування гендерного аналізу в різних сферах - побутовій, освітній, виховній, сфері соціокультурних комунікацій, академічних досліджень.

За результатами навчання слухачі курсу повинні вміти:

  • диференціювати моделі гендерної ідентичності на основі даних міждисцплінарних досліджень;
  • розрізняти індивідуальні й колективні параметри гендерної ідентичності;
  • здійснювати гендерний аналіз прецедентів соціокультурної комунікації й міжособистісної взаємодії;
  • аналізувати гендерні аспекти поетики творів української і зарубіжної літератури;
  • застосовувати навички гендерного аналізу для оптимізації психосоціальних аспектів освітнього середовища і розвитку власних педагогічних компетенцій.
  • Змішане навчання (blended learning): поєднання онлайн-навчання (відеолекції+матеріали для вивчення+контроль) і консультативних зустрічей (вебінар+тренінг+гра).
  • У результаті вивчення курсу слухачі отримують СЕРТИФІКАТ ПРО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ за умови виконання контрольних завдань (тести, есе, індивідуальне завдання).

 

  • Січень 2022 (орієнтовно).
  • Щотижня - до 8 годин навчальної активності (варіюється залежно від індивідуальних параметрів слухача).
  • Тривалість і дати тренінгових сесій визначаються на початку програми.
  • Термін виконання контрольних завдань узгоджується індивідуально (до 2 місяців від дати початку програми).
  • Участь у проєктах із гендерною проблематикою.
  • Створення громадських ініціатив.
  • Інтеграція гендерного аналізу в міждисциплінарний контекст.
  • Проведення індивідуальних досліджень.
  • Створення осередків гендерної освіти.